Поглянь – всесвіття повне кіл, що ділить небокрай навпіл, тіла небесні заночували. Безодня потайних речей. Сітківка втомлених очей, як фотоплівка, несе овали. Того, хто повз дзеркал пройшов, частинок змішаний потік знесе в минуле, його не стерти. І до майбутнього піти, щоб, пильно дивлячись, знайти свою орбіту, її прикмети.